Кельн і шоколадна фабрика

З величезним запізненням у цілий тиждень публікую фотографії з шоколадної фабрики, пардон – із шоколадного музею у Кельні, куди мене витягли Андрій Жеребко та Катя Кувіца, за що я їм дуже дякую 🙂

Chocomat

Хоч музей насправді майже не намагається повторювати казкову атмосферу “Чарлі і шоколадної фабрики”, мені захотілося спробувати шматочок побаченої продукції вже після перших 5 хвилин. Саме для таких випадків у музеї разом із шоколадом дають маленьку плиточку – щоби відвідувачі не збожеволіли.Read More »

Godesbe/urg

Нарешті! Я вибрався на прогулянку на гору Ґодесберг, що дала ім’я і району, в якому я живу. Декілька фото звідти.

Godesberg

У фортеці Ґодесбург є ресторан, але людей ані в ньому, ані взагалі будь-де поруч не було. Трошки шкода. Пам’ятка не така вже велика, але явно варта більшої уваги туристів.Read More »

Моя душа стала жити окремо (Переклад)

Мій спільник Владислав Бурбела та молода поетеса Марія Дачковська готуються до фестивалю “Відкрита ніч”, де покажуть анімацію у виконанні Влада на вірш Марії.

Soul-Poem

Для участі у фестивалі було потрібне субтитрування англійською, за яким звернулися до мене. Врешті-решт, було вирішено для субтитрів використовувати дослівний точний переклад, однак автори ролику сказали, що якби йшлося про дублювання, то використали би мій, літературний варіант.

Оригінал ви можете прочитати тут. Переклад – під постером.Read More »

Meine Kirche in Deutschland

Я таки вибрався на недільну службу. І не просто на службу, а до громади, що є сестринською по духу з моєю рідною Українською лютеранською церквою (УЛЦ). Це громада SELK (Самостійна євангелічна лютеранська церква), яка знаходиться на іншому кінці Бонна і до якої я ніяк не міг доїхати цілих три місяці.

SELK

Меса відбулася у невеликій переважно дерев’яній будівлі зі скромною дзвіницею надворі. В залі було не більше 70 місць і менше половини з них були зайняті. Напевно, консервативне лютеранство скрізь є отією самою “малою черідкою”, про яку йдеться в Писанні.Read More »