Ви маєте право мовчати
Ви маєте право брехати собі
Ви маєте право не знати,
Про що шепочуться вороги.
Ви маєте право терпіти,
Ви маєте право не мати прав
І маєте право зогнити в підвалі
На дачі міністра внутрішніх справ.Read More »
Ви маєте право мовчати
Ви маєте право брехати собі
Ви маєте право не знати,
Про що шепочуться вороги.
Ви маєте право терпіти,
Ви маєте право не мати прав
І маєте право зогнити в підвалі
На дачі міністра внутрішніх справ.Read More »
Це не зовсім нормальний огляд, оскільки фільм я дивився не в оригіналі. Spotlight став першим повнометражним фільмом, який я весь подивився німецькою – без субтитрів жодною мовою. Однак, як не дивно, я багато чого зрозумів 🙂

На жаль, Spotlight опинився (іронічно щодо назви) поза увагою прожекторів, оскільки “Оскар” цього року вперше отримав Леонардо Ді Капріо, якого я, звісно, дуже шаную, але який перекрив собою решту переможців престижної премії.Read More »
Відвідав Франкфурт-на-Майні. Як для одного з найважливіших фінансових центрів Європи, він справляє дуже затишне і почасти неформальне враження.

Враження про Франкфурт починаються з дороги до нього. Read More »
Подивився нарешті стрічку “Зима у вогні”. Надзвичайно дивне відчуття. Надзвичайно неоднозначний, багатогранний досвід.

З одного боку, дивно дивитися фільм про події, які ти не тільки бачив наживо, в яких не лише брав участь, але які сам описував сидячи на стрічці новин. Це ніби як розмова самого з собою, прокручування в голові того, що ти і так знаєш десь навіть краще, ніж хотів би. Порівняння того, чого в стрічці не показали, із тим, що ти сам трохи забув.Read More »
Чашка кави чи какао,
Може навіть кухоль пива.
Це та стіл у ресторані
Чи кафе, чи у їдальні.
Вигин губ такий цікавий,
А чи щирий? Як сказати?
Очі бігають зрадливо.Read More »
Я сидить навпроти мене,
Нас лиш двоє у кімнаті.
Read More »
Вот такое оно мое дело –
Притворяться вконец надоело,
Кого копирую несмело,
Кем никогда я не был – быть всецело.
Read More »
“Ґранд Будапешт” – найепічніша і найбільш стильна з усіх комедійних стрічок, які я бачив.
Отже, події відбуваються у вигаданій європейській глибинці – країні з мелодійною назвою Зубровка.Read More »
Перше моє враження від Мадриду – що це справді велике, густозаселене місто. Центральні вулиці (особливо – Ґран-Віа) своїми висотними будинками тут іноді нагадують про Нью-Йорк. І нечасто трапляється переходити дорогу в компанії менше, ніж десяти людей. Але я радий був поринути в атмосферу мегаполіса після міст Вестфалії, де справжні натовпи побачиш хіба що на свята.
Якщо в чомусь Мадрид попереду всієї планети – то це напевно у сфері ґрат. Ґрати тут на всіх офіційних будинках (і не тільки) у великій кількості.Read More »