Сьогодні пропоную вам ненадовго поринути у всесвіт депресивної гри Papers, Please (“Ваші документи”), за мотивами якої фанати зняли шикарну короткометражку.
Нагадаю, що Papers, Please – це симулятор інспектора на прикордонному КПП між двома вигаданими державами, одна з яких перемогла іншу в нещодавній війні та окупувала частину її території.Read More »
“Посібник диктатора” – сучасна цинічна теорія про природу влади. І хоча почасти вона здається поверховою, автори досить переконливо пояснюють, хто насправді визначає ім’я лідера і кому лідер прислуговує передовсім. Ні, тут немає конспірології. Деталі – далі, у моєму огляді-конспекті.
Одразу проясню важливий момент: автори “Посібника диктатора” Брюс Буено де Мескіта і Алістер Сміт не виправдовують і не заохочують авторитаризм, корупцію чи зневагу до людського життя. Вони лише викладають певну логіку, якою мали би послуговуватися керівники будь-якої більш-менш серйозної організації, якщо вони прагнуть залишатися на посаді лідера якомога довше. Read More »
Чому в Німеччині не все ідеально? В чому українці кращі за німців? Чи реально дочекатися німецького лікаря до того, як народяться ваші онуки? На ці та інші запитання відповідає мій допис про прикрості життя в Німеччині.
Напередодні я розповідав про те, у чому ФРН є взірцем для всього світу або принаймні для України. Сьогодні поговоримо про зворотній бік медалі. Одразу наголошу: в даному описі я пишу не суто про свої проблеми, але про ті ситуації, з якими стикалися неодноразово і мої друзі або колеги.Read More »
Сьогодні – рівно три роки, відколи я прибув до Німеччини. Це був цікавий і дуже цінний час, він приніс чимало нового досвіду. І цей досвід почасти був непростим. Але сьогодні я розповім суто про хороше. Про те, чого мені найбільше бракує в Україні, коли я думаю про Німеччину.
Німеччина дуже знакова. Це, без перебільшення, локомотив і серце Європи. Вона не настільки дорога, як Скандинавія, але і не бідна, як Балкани. Далека від польського консерватизму та грецького лівацтва. Німеччина – центральна, центристська і центрова.Read More »
Жадібний Скрудж із “Різдвяної історії” ненавидів свята, бо на них люди не працюють і прибутки його бізнесу падають. Через ці думки Скрудж – негативний персонаж цієї історії, але я завжди частково погоджувався із ним.Read More »
“Повстання роботів” – заїжджаний сценарій багатьох антиутопій у кіно і книгах. Проте мене не страхає образ термінаторів із лазерами, мене непокоять значно буденніші та вже цілком доступні в багатьох країнах речі – дрони-кур’єри і додатки, які самі пишуть тексти.
Справжня антиутопія, як і багато інших речей, в реальності дуже часто встановлюється не якимсь одномоментним повстанням, а ледь помітними подіями, які плавно змінюють правила суспільної гри, аж поки нам не стає важко сказати, в який саме момент ми себе довели до такого стану.Read More »
Підбиваємо підсумки найглобальніших тем року, що минає. На перший погляд, планета помітно пригальмувала своє скочування у пекло – в цілому 2017 рік заслуговує титулу “могло бути і гірше”. США чинять опір Трампу, ЄС – внутрішнім розколам, Захід чинить опір Кремлю, на Близькому Сході добивають “Ісламську державу”. З іншого боку, майже усі ці перемоги мали присмак зради, а на обрії залишається вдосталь викликів, на які світ, здається, не знає як реагувати.
2017-ий був неоднозначним роком для світу, але враження залишає радше хороше. Можливо, бо очікування від нього не були високими. Третя світова війна ще не почалася – і на тому дякуємо!
Read More »
Традиційний час підсумків і подяк. Мій 2017-ий був роком багатьох чудових починань і багатьох згаяних можливостей.
Хоча зараз я стою на шляху до більших звершень, ніж ті, що були будь-коли раніше, мене практично ніколи не покидає враження, що я провалив своє життя і тупо взагалі ні з чим так і не справився у ньому. Головний здобуток – я навчився діяти і жити попри це усвідомлення. The light inside is broken, but I still work (c).Read More »
Я працюю на новинах уже понад 4 роки – більше, наприклад, ніж я вивчав політологію. Я працював як на клік-орієнтованих жовтуватих сайтах, так і на серйозних, претендуючих на об’єктивність і безсторонність.
Я працював як рядовим копіпастером, так і головним редактором. Тому гадаю, що маю право говорити свою думку про новини як явище.Read More »
Око Сови 