Багато чую від моїх співвітчизників насмішок над Олексієм Навальним, а часом і скарг на те, чому в наших і західних новинах йому взагалі приділяють увагу. Мовляв ми повинні відмежуватися від усіх можливих елементів російського контексту. До того ж, усякий російський лібералізм закінчується там, де починається українське питання, і взагалі “всі вони там в Росії однакові”, тому і вболівати там нема за кого.

Я аж ніяк не пропоную Навального любити чи відслідковувати кожен його крок. Зрештою, ми – громадяни України і, навіть за всієї охоти, Навального нікуди обрати не зможемо, бо він російський, а не український політик, а ми – українські, а не російські громадяни. Проте це не означає, що він не є важливим і вартим уваги з точки зору української політики. Багатьом нашим діячам є чого повчитися у російського опозиціонера. Окрім того, як не крути, його активність, принаймні зараз, іде Україні на користь. Нарешті, це дуже наївно робити вигляд, що російського контексту не існує, що там нічого не відбувається і воно ніяк не впливає на нас, і просто уповати на те, що Мордор сам якось впаде.

Отже, пропоную всім невеликий екскурс у явище під назвою “Навальний”.

Read More »

Голова Офісу Президента України та переобраний безтолковий мер Києва привітали Джо Байдена з перемогою на виборах президента США. І справді, схоже, що Байден стане 46-им американським президентом. Його опоненту і поки що чинному президенту Дональду Трампу доведеться щонайменше судитися за перерахунок голосів у двох, а ймовірно, що і в трьох штатах (Пенсильванія, Невада і Джорджія), щоби відібрати у Байдена перемогу.

Хоча суди і перерахунки навряд чи щось принципово змінять, вітати Байдена ще трохи рано.

Read More »

“Бійся тихої людини. Коли всі говорять, він спостерігає. Коли всі діють, він планує. І коли всі нарешті спочивають – він завдає удару“. Ця цитата на початку фільму “Влада” (Vice) ніби готує нас побачити сходження до влади справжнього злого генія. Однак цінність фільму полягає саме в тому, що головний герой – Дік Чейні – показаний не найбільш амбіційним, не найяскравішим і не таким вже і маніпулятивним політиком. Трясця, та він не так, щоб дуже відрізняється від середньостатистичного американця… чи взагалі від середньостатистичного чоловіка на цій планеті.

Це той фільм, який варто подивитися бодай заради геніальної гри Крістіана Бейла. У світі кіно він відомий передовсім тим, що задля кожної ролі суттєво змінює свою вагу. А тут він змінюється на очах, граючи свого персонажа і в 30, і в 60.Read More »

Днями переглянув кілька промов американських політиків щодо смерті сенатора Джона МакКейна, який пішов з життя 25 серпня. З цих виступів можна чимало дізнатися не лише про покійного сенатора, але і про американську політику, і про США в цілому.

Найцікавіші промови – Ліндсі Грема, близького соратника МакКейна, Джо Байдена, демократа і екс-віце-президента США, та двох президентів – Джорджа Буша молодшого і Барака Обами, які свого часу перемогли МакКейна на президентських виборах. Перші дві промови – дуже емоційні, інші – більш статечні, але не позбавлені ані суму, ані гумору. Так, гумору було чимало. Жарти під час панегириків – це дивно і… неочікувано правильно.Read More »

Facebook переживає великий скандал і відгрібає за те, в чому головну соцмережу світу підозрювали давно: злив даних своїх користувачів. Звичайно, потенційна загроза цілеспрямованого використання даних компаніями типу Cambridge Analytica, особливо з політичною метою, видаються страхітливими. Але особисто мене як рядового користувача турбує не стільки конфіденційна інформація, яку про мене можуть злити, скільки та інформація, яку я сам хочу і не можу розповсюдити.

Facebook як платформа для обміну думками занепадає. І дедалі більше людей відчувають це на собі.Read More »