Narratives of Invasion

The main peculiarity of Russian propaganda is that Russians rarely try to craft a single attractive and consistent story. Instead they throw around many different (quite often contradicting) messages… and then they see which ones work. This might seem a strange, stupid or even schizophrenic approach, but the sheer number of people who listen to and follow the Russian narratives all around the world is astonishing.

The trick is that each message works for a different audience. This is a very postmodern approach where social bubbles and prejudices of various groups are exploited. The main aim is not to prove to the world that Russia is a great country (even Russian propagandists realize this is an impossible task), but to plant the seeds of doubt and distrust among the many big and small forces of the West, to make them feud with one another and to make them weak.

Read More »

Звідки береться конспірологія і як їй протидіяти?

“Світовий уряд” виглядає десь так

Вигадування теорій змови, яке часто називають конспірологією, – цілком природна, притаманна людству річ. Але природна – не означає, що хороша. Пам’ятайте, помирати через анафілактичний шок, бо у вашого тіла пішла надмірна алергічна реакція – теж цілком природно – і погано, і тупо.

Ми біологічно налаштовані так, щоби шукати взаємозв’язок між різними елементами того, що ми спостерігаємо довкола себе. І коли мозку немає чим зайнятися, він починає шукати взаємозв’язки там, де їх уже може і не бути: ми намагаємося розгледіти якусь логіку у візерунках килиму на стіні, вирахувати імовірність випадання певного числа в лотереї або ж придумуємо теорію змови.Read More »

Homo Deus

На початку може здатися, що Харарі – один з тих екзальтованих авторів, які безмежно захоплені і засліплені здобутками людства. Харарі говорить, що ми побороли голод, хвороби і війну. Можливо, у коронавірусному і напруженому 2020-му так не здається, але суто статистично Харарі правий.

Read More »

Байден переміг?

Голова Офісу Президента України та переобраний безтолковий мер Києва привітали Джо Байдена з перемогою на виборах президента США. І справді, схоже, що Байден стане 46-им американським президентом. Його опоненту і поки що чинному президенту Дональду Трампу доведеться щонайменше судитися за перерахунок голосів у двох, а ймовірно, що і в трьох штатах (Пенсильванія, Невада і Джорджія), щоби відібрати у Байдена перемогу.

Джерело: Associated Press. Станом на 17:30 8.11.20

Хоча суди і перерахунки навряд чи щось принципово змінять, вітати Байдена ще трохи рано.

Read More »

У пошуках щастя: Жижек VS Пітерсон

Найбільш довершена інтелектуальна розвага з усіх, які я бачив. Філософська дуель двох мислителів сучасності: культового серед ліваків Славоя Жижека та неоконсервативного ніцшеанця Джордана Пітерсона. Мало що в цьому житті піднімало мені настрій більше за ці майже три години їхніх розмов.Read More »

Хто такі консерватори?

Раніше я вже пояснював тонкощі визначення ідеологічної приналежності. Хто пам’ятає ті пояснення, пам’ятає також, що із самим визначенням ідеологій часто є плутанина. Скажімо, коли хтось говорить “я ліберал”, то найлогічніше одразу уточнити, в чому саме ця людина ліберал.Read More »

Він знову тут (2015)

Er ist wieder da (Він знову тут) – фільм за однойменною книгою Тімура Вермеса 2011-го року. Ця стрічка трагічна, комічна і глибша, ніж може здаватися на перший погляд. Я би сказав, це той випадок, коли фільм кращий за книгу.

Адольф Гітлер прокидається у звичайному німецькому дворі у 2014-му році. Він пробує розібратися у ситуації і в тому новому дивовижному світі, в якому він опинився. У пригоді Гітлеру стає молодий журналіст Фабіан Завацкі, який не може собі знайти пристойну роботу і терміново потребує ідеї для власного телешоу. Завацкі сприймає Гітлера за коміка, якого бере з собою у подорож Німеччиною, щоб створити щось на кшталт “дорожніх записок” і продати на телебачення.Read More »

Атеїстам

Це перше послання несвятого Дамітрія Сирецького до атеїстів.

Жартую. Це один із тих записів, в яких я виписую розлогу відповідь на певний тип суперечки, який часто трапляється в моєму житті, – просто щоб зекономити час в подальшому. Отже, якщо ви опинилися тут за прямим посиланням, найімовірніше, ви особисто мене просто дістали і я не бачу смислу в подальшій персональній дискусії з вами.Read More »

“Анатомія стриманості” Вацлава Гавела

Peace.jpgПродовжую досліджувати тексти Вацлава Гавела. Цього разу прочитав матеріал «Анатомія стриманості» (Anatomy of reticence) 1985 року, про утопічно-тоталітарне мислення та політику примирення. Далі йде мій конспект думок, які залишаються актуальними для України і Європи після понад 30 років з часу написання тексту.Read More »

“Історії та тоталітаризм” Вацлава Гавела

Стаття Вацлава Гавела “Історії та тоталітаризм” – один з найкращих текстів, які я читав за останні місяці. Це глибоко поетичне і гостре переживання усього того неправильного, що собою становить тоталітарне суспільство – водночас на побутовому та екзистенційному рівнях. Попри те, що текст написано у 1987 році, він значно актуальніший, ніж хотілося б.

Havel.jpg

Можете скачати оригінальний матеріал англійською і самостійно прочитати.Read More »