Не просто огляд, а радше переказ чи навіть конспект основних ідей книжок. Дехто каже, що прочитавши подібний допис, можна саму книжку і не читати.
Для мене книга Барака Обами стала першою за багато років аудіокнигою. І усім іншим я радив би її саме не читати в паперовому форматі, а слухати аудіо в оригіналі, адже Обама читає свою книгу сам, виразно і з інтонаціями, які додають динаміки і об’ємності його розповіді. Його історія про труднощі роботи президента наймогутнішої країни світу неабияк підтримувала мене впродовж останніх пари тижнів.
Read More »Вигорання – це не просто втома. Це необхідність докладати вольових зусиль, щоб робити ті речі, для яких зазвичай ці зусилля потрібні не були.
Цікавий матеріал про вигорання знайшов у The Economist. Раджу прочитати повністю, але найважливіше в цій статті – ближче до кінця матеріалу: вигорання пов’язане зі свободою вибору. “The depressive burnout, Ehrenberg suggests, feels incapable of making meaningful choices” (“Депресивне вигорання, припускає Еренберг, означає відчуття нездатності робити значущий вибір”).
Read More »
Тема божевілля була мені цікавою здавна. Від філософських питань до максимально прагматичних: від “Чи існує взагалі психічне здоров’я?” і “Що змушує людину божеволіти?” до “Як вберегти власну адекватність?”. Тому не дивно, що мене зацікавила книга мого колишнього викладача Тараса Лютого “Корабель шаленців“.
“Корабель шаленців” розповідає про те, як безумство змальовується, пояснюється, а часом і проявляється у філософії, релігії та мистецтві. Тобто це не підручник з психології, але радше коротка розвідка у те, як божевілля відображено в духовних практиках і класичних творах.
Read More »
На початку може здатися, що Харарі – один з тих екзальтованих авторів, які безмежно захоплені і засліплені здобутками людства. Харарі говорить, що ми побороли голод, хвороби і війну. Можливо, у коронавірусному і напруженому 2020-му так не здається, але суто статистично Харарі правий.
Read More »Робота Блейка Снайдера “Врятувати кота” – це книга про те, як створювати кіно. Втім уроки з неї будуть корисними не лише для кіносценаристів, але й для будь-кого, хто пише будь-які художні сюжети.
Головна ідея “Врятувати кота”: усі кіносценарії працюють приблизно за одним і тим самим планом. Цей план потрібно вивчити і йому слідувати, який би фільм ви не взялися робити. Наскільки це працює – читайте далі в моїй рецензії-конспекті.Read More »
Продовжую досліджувати тексти Вацлава Гавела. Цього разу прочитав матеріал «Анатомія стриманості» (Anatomy of reticence) 1985 року, про утопічно-тоталітарне мислення та політику примирення. Далі йде мій конспект думок, які залишаються актуальними для України і Європи після понад 30 років з часу написання тексту.Read More »
Свіжа книга Тімоті Снайдера “Про тиранію: 20 уроків ХХ століття” настільки коротенька, що її можна сприйняти радше як дуже розлогу статтю. Це своєрідний підсумок усього, що писав Снайдер, упакований для американського читача в контексті сучасних політичних перетворень в США. Цікаво, що коли автор проводить паралелі між якимись подіями ХХ століття та вчинками сучасних західних популістів, він ніколи не називає імені Дональда Трампа – пише лише “наш президент”.
“20 уроків” – це політична альтернатива “Шляху до кріпацтва” Фрідріха фон Гаєка.Read More »
Стаття Вацлава Гавела “Історії та тоталітаризм” – один з найкращих текстів, які я читав за останні місяці. Це глибоко поетичне і гостре переживання усього того неправильного, що собою становить тоталітарне суспільство – водночас на побутовому та екзистенційному рівнях. Попри те, що текст написано у 1987 році, він значно актуальніший, ніж хотілося б.
Можете скачати оригінальний матеріал англійською і самостійно прочитати.Read More »
У книзі про ігрофікацію Reality is Broken (“Реальність поламана”), огляд-конспект якої ви можете прочитати на сайті “Букмоль”, є опис одного дуже вдалого політичного ігрового проекту.
Йдеться про Investigate Your MPs expenses (“Дослідіть витрати депутата”), створений британським виданням Guardian у 2009 році.Read More »
Прочитав чудову книжку Барбари Шер “Про що мріяти”. Призначена ця книга тим, хто не знає, чим себе зайняти в цьому житті, тим, хто втратив свою мрію, тим, хто виявився неготовим до труднощів дорослого життя, і тим, хто (подібно до мене) розривається між декількома сферами діяльності без найменшого уявлення, на чому зупинитися.
Із книг жанру “Як жити” ця мені видається принаймні поки що найадекватнішою і найпрактичнішою.Read More »
Око Сови 