Мемуари покійного сенатора Джона МакКейна важко назвати історією успіху. Він пише про поразку на виборах президента, про неспроможність запобігти провалам США в Іраку, про вибачення перед бойовиком-ісламістом за тортури, яких той зазнав у американській в’язниці. Всі ці історії – своєрідна хроніка невдач, і часом навіть дивно, як людину, яка все це пережила, можна вважати героєм, взірцем, визначною особистістю. І особливо гірко стає читати книгу, коли чітко уявляєш, як воно було МакКейну в тій чи іншій ситуації – коли він розумів, що все буде швидше за все погано, а навіть якщо і вдасться запобігти найгіршому сценарію, ніхто тобі потім не подякує.

Однак саме це і робить дану книгу важливою.Read More »

Це перший твір в моєму житті, який я водночас і читав англійською, і слухав оригінал і переклад у виконанні моєї дівчини, і паралельно дивився ще й як фільм. Рекомендую цю книгу усім, хто потребує якісного відпочинку, але не хоче навантажувати себе купою хитросплетінь сюжету чи надуманими інтригами.

The Wind in the Willows (“Вітер у вербах”) Кеннета Грема – це розповідь про жагу подорожей.Read More »

Книга “Шлях до несвободи” (The Road to Unfreedom) одного з моїх найулюбленіших інтелектуалів Тімоті Снайдера – дуже амбіційна. Вона про історію, свідками якої ми є. Але це праця не просто про події. Це книга про конкретних функціонерів та про глобальні ідеї, що рухають цими подіями.

Снайдер описує перетворення в Росії, Україні, ЄС і США у період з 2011 по 2016 роки. Серед охоплених подій: протести на Болотній площі, Євромайдан, анексія Криму і вторгення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США. Цікаво читати книгу, яка написана як історична, але розповідає про те, що відбувалося з тобою, твоєю країною і твоєю епохою от лише буквально вчора. І немає жодних сумнівів, що ці події матимуть значний вплив на подальший плин історії.Read More »

“Посібник диктатора” – сучасна цинічна теорія про природу влади. І хоча почасти вона здається поверховою, автори досить переконливо пояснюють, хто насправді визначає ім’я лідера і кому лідер прислуговує передовсім. Ні, тут немає конспірології. Деталі – далі, у моєму огляді-конспекті.

Одразу проясню важливий момент: автори “Посібника диктатора” Брюс Буено де Мескіта і Алістер Сміт не виправдовують і не заохочують авторитаризм, корупцію чи зневагу до людського життя. Вони лише викладають певну логіку, якою мали би послуговуватися керівники будь-якої більш-менш серйозної організації, якщо вони прагнуть залишатися на посаді лідера якомога довше. Read More »

Продовжую читати книжки про те, як привести своє життя до ладу. Сьогодні я розповім про книгу Майкла та Сари Беннет “До біса почуття”. Вона пропонує жорсткий, але конструктивний підхід до вирішення своїх життєвих проблем. А я, традиційно, пропоную огляд, який межує з конспектом.

Ідея книги хороша і мені багато в чому близька, але її втілення у тексті – слабеньке. Почасти важко сказати, чи проблема форми – вина авторів, чи перекладача (я читав україномовну версію видавництва “Наш формат”).Read More »

Дочитав і, традиційно, написав не стільки рецензію, скільки конспект. Враховуючи те, що це книга на 400+ сторінок, читання мого конспекту для багатьох може виявитися економічно виправданим.

Передовсім, це книга не стільки про те, чому нації занепадають, скільки про те, чому їм не вдається розвинутися. Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон практично всю дорогу показують нам шляхи одних держав до їхнього нинішнього успіху і процвітання (США, Західна Європа, Японія) та шляхи інших держав, які мали від початку подібні чи навіть кращі умови, але ганебно і неодноразово їх змарнували.Read More »

Книжка Міхая Чіксентміхаї “У пошуках Потоку” (Finding Flow) – це частково психологічне, частково соціологічне дослідження, частково порадник з тайм-менеджменту, а частково – трактат про теорію часу.

Не скажу, що ідеї автора дуже глибокі, але мені вони видалися важливими в контексті нашої вічно загнаної історичної епохи. Далі я не стільки подаю огляд, скільки власний конспект того, що я прочитав.Read More »