Основні події мого життя.
Цей рік – ніби місток, підвішений між двома горами. З одного боку, він багато в чому є лише логічним продовженням минулорічної, вже добре заїжджаної історії про коронавірус. З іншого – він уже затьмарений загрозами року майбутнього. Екзистенційно 2021-ий дуже несамостійний. І я в ньому так само несамостійний, адже цього разу щорічні підсумки значно менше стосуються того, що роблю особисто я, і значно більше того, що відбувається довкола мене.
Read More »Моєму блогу сьогодні виповнюється 10 років. Ця знаменна дата мене застала в не найкращий для блогінгу час, але не написати нічого до цього ювілею було би геть неправильно.
Взагалі, для блогу 10 років – це космічна цифра. В моєму житті це магістратура і робота новинарем, кілька років життя в Німеччині з усіма перипетіями, які відбувалися у цей же час, і зміна трьох вельми специфічних робіт у політиці/уряді. Я-10-років-тому і Я-нині – це дві дуже різні людини, між якими вміститься іще третя. І у них усіх просто за будь-якою логікою не може бути спільного блогу.
Отже, пропоную кілька висновків про те, чого мене навчив мій власний блог за цей тривалий час у кілька принципово різних життів.
Read More »
Перша гостя на порозі мого дому в 2020-му прибула в костюмі Піщаної Виразки. Це був справді хороший костюм за мотивами гри “Мор. Утопія”. Але хто ж міг подумати, що цей візит буде пророчим?
Рік тому я казав, що “2019-ий був роком потрясінь і бур“. І тому я бажав, щоб 2020-ий був “добрішим до всіх нас“. Знову ж таки, не хочеться бути забобонним, але про всяк випадок цього разу я уникну побажань щодо прийдешнього року.
Річ навіть не в тому, що 2020-ий виявився тяжчим, але це явно не був добрий рік. Як на мене, щодо нього найкращим епітетом буде слово “дурнуватий“. І в багатьох випадках це навіть не через коронавірус… Окей, часто це було опосередковано через коронавірус.
Read More »
Цього тижня я пішов з Правління ОСББ. Мій вихід – своєрідна остання відчайдушна спроба хоча б трохи вправити мізки решті мешканців будинку. Але Збори, які у нас відбулися, змушують сумніватися, що тут взагалі можна якось зарадити ситуації.Read More »
Управління комунікацій реорганізували, тож мій квест у Мінфіні трохи неочікувано добіг кінця. Сумно, адже більшість запланованого не встиглася, а все, що встиглося, вже перекроєне під бачення інших людей.
Водночас, я відчуваю гордість, адже наша команда протрималася в рази довше за наших попередників. Ми пережили разом з міністерством дві зміни міністра, прийняття та зміну бюджету, кілька місяців карантину і цілу купу великих реформаційних починань.
Традиційно, коли я йду звідкись, я пишу про речі, яких це місце мене навчило. В цьому плані мої 260 з хвостиком днів на державній службі виявилися особливо благодатним часом.Read More »
Краще пізно, ніж занадто пізно, чи не так? 🙂 Настав час попрощатися із цим буремним роком.
Вперше пишу свій традиційний річний звіт менше, ніж за добу до початку Нового Року. Відкрию “велику таємницю”: зазвичай ці звіти я починаю писати ще у листопаді, а в грудні радше редагую. Однак нині я все роблю в останню хвилину через цейтнот, який супроводжував мене більшу частину 2019-го.Read More »
Пройшли парламентські антивибори і їхній результат для моєї політсили невтішний. Для мене особисто це означає, що скоро я припиню свою роботу радника віце-спікера ВР. Це сумно, але в силу багатьох чинників це закономірно.
Це були буремні півроку. Read More »
Традиційно, пишу підсумки року, хоча цього разу це по-особливому дивна задача, адже увесь цей рік – як один великий підсумок. Підсумок моєї роботи в журналістиці, підсумок мого життя в Німеччині. З моїм від’їздом була пов’язана значна частина цьогорічних завдань, а найпопулярніші цьогорічні дописи на блозі – це враження від трьох з гаком років проживання у ФРН. Про негативне у мене читали значно охочіше, ніж про позитив. Люди такі люди 🙂
До речі, якщо казати про мою писанину, то 2018-ий був помітно успішнішим за два попередні роки. Якщо у 2016-му в середньому мої дописи читали по 30 осіб, у 2017-му вже по півсотні, то допис 2018-го в середньому побачили 80 читачів. A trifling victory but a victory nonetheless.Read More »
Як казав один мій колишній колега, “відпустка затягнулася”. Я повертаюся в Україну. Знаю, ви скажете, що я збожеволів, але повертаюся із власної волі. Зневажайте мене за непрактичність, зневажайте мене ціляком 😀
Про причини повернення мені хочеться зацитувати іншого свого колегу – “час рухатися далі”. Read More »
Традиційний час підсумків і подяк. Мій 2017-ий був роком багатьох чудових починань і багатьох згаяних можливостей.
Хоча зараз я стою на шляху до більших звершень, ніж ті, що були будь-коли раніше, мене практично ніколи не покидає враження, що я провалив своє життя і тупо взагалі ні з чим так і не справився у ньому. Головний здобуток – я навчився діяти і жити попри це усвідомлення. The light inside is broken, but I still work (c).Read More »
