Взяв участь у флеш-мобі, організованому моїми друзями з “Букмоль”. Прочитав свій найулюбленіший вірш з творів Івана Франка, якщо не взагалі з усієї української класики.
За якість відео перепрошую, бо знімав я вночі.
Для мене “Каменярі” – це світоглядний вірш. Це вірш-гаслоRead More »
Часом я проводжу для своїх колег і друзів, які навідуються до Бонна, екскурсії. Подорожую з ними до Семигір’я – казкової місцевості зовсім неподалік мого дому, буквально через річку.
Із Семигір’я і вгору за течією Рейну починається регіон з найбільшою концентрацією замків у світі. Вздовж берегів річки тягнуться невисокі гори, і на вершині кожної з них – замок або палац, або монастир, або маєток, або вежа, або якісь руїни.Read More »
У книзі про ігрофікацію Reality is Broken (“Реальність поламана”), огляд-конспект якої ви можете прочитати на сайті “Букмоль”, є опис одного дуже вдалого політичного ігрового проекту.
Йдеться про Investigate Your MPs expenses (“Дослідіть витрати депутата”), створений британським виданням Guardian у 2009 році.Read More »
Посткросінг – обмін листівками (іноді листами) заради самого процесу обміну. Люди, які займаються цією справою, часто колекціонують отримані листи і листівки.
Боюся, це чудове хобі у багатьох асоціюється із манірним та снобливим хіпстерством (типу “old school”). Але для мене написання листівок стало своєрідною мікроформою мистецтва. Чому я пишу листівки у епоху чатів із функцією звукозапису?Read More »
У своїй промові перед Конгресом президент США Дональд Трамп не сказав нічого принципового нового. Та сама стіна на кордоні з Мексикою, ті самі тези про “купуй американське, наймай американців”. Однак тут важливіше не те, що він говорив, а ЯК він виступав. Багатьом політикам варто повчитися.
Річ навіть не в тому, що цього разу Трамп говорив статечно, у “президентському режимі”. Річ у тім, що свій виступ він побудував на історіях людей, яким адресована його політика і яким вона має допомогти.Read More »
В Україні розгорілася тема так званого “синього кита” – груп смерті, які заохочують підлітків накладати на себе руки. За деякими даними, самогубства фільмувалися і продавалися за гроші в Darknet. Офіційна версія – групи засновували психологи, які таким чином ставили експерименти над людьми. Поліція і батьки забили на сполох, мовляв треба обмежити доступ дітей до Інтернету.
Але рішення проблеми інакше. Воно гранично просте і водночас непідйомне. Якщо хочете, щоби підлітки (та і люди в цілому) не накладали на себе руки – покажіть їм сенс життя. Read More »
Найкращий спосіб українізації – ставати успішним, залишаючись україномовним
В. Брюховецький
Політичне мислення потребує градації людей, подій і явищ. Бо це просто адекватніший погляд на реальність, ніж, скажімо, ділення усього на однозначно “хороше” і “погане”. Психологи взагалі радять замість “хороше” і “погане” казати “сприятливе” чи “несприятливе”. Але тут одразу виникають запитання “Наскільки сприятливе?” і “Чому саме воно сприяє?”.
Рубрику “світ” в українських медіа читають погано. Набагато цікавше людям дізнаватися про якісь ДТП. Ну от якось не дуже цікаво українцю, що відбувається за кордоном. Своя сорочка ближча до тіла, правда? Яке кому діло до того американського президента? У нас оно – війна, тарифи, реформи! І яка різниця, чи вийде Великобританія з Євросоюзу? Нас-то все одно туди не пустять. Однак це хибний підхід.Read More »
Хоча всі мої друзі і колеги – люди з вищою (і здебільшого дуже якісною) освітою, я продовжую стикатися із плутаниною у розумінні ними різниці між політичними ідеологіями. Хто такі праві і ліві, та і нащо ті ідеології взагалі потрібні? Даний запис покликаний у стислі терміни прояснити основи грамотності щодо ідеологій.Read More »
“Аеропорт” Сергія Лойка – це дивовижно цікавий і приємний приклад сучукрліту, який читається взахльоб.
Так, в оригіналі книга писалася російською, по факту, американським журналістом, але вона написана з дуже українських позицій, вона написана про дуже українські події і про дуже актуальні українські типажі. Тому мені хочеться вважати цю книжку сучасною українською літературою.
Око Сови 