Наближається День Перемоги з усіма його неоднозначностями. Цей та наступний тиждень я присвячую антивоєнній темі та альтернативному погляду на війну. Фільм, який дає один з таких альтернативних поглядів – Unter dem Sand (“Під піском”) або Land of Mine (“Моя земля”/”Земля мін”). Я переглянув його в Бонні на днях Скандинавського кіно.

Це розповідь про розчищення мін після Другої світової війни на західному узбережжі Данії. Для цієї рідко згадуваної в підручниках історії місії було використано німецьких військовополонених – 2000 осіб, з яких близько половини загинули або дістали страшні каліцтва. Багато з них були іще підлітками.Read More »

Знову каюся – оце тільки зараз подивився перший в своєму житті фільм братів Коенів. Але краще пізно, ніж ніколи.

Історія обертається навколо менеджера однієї з Голлівудських студій. Йому доводиться водночас мати справу із браком талановитих акторів для чоловічих ролей першого плану, викраденням однієї із зірок, скандалом навколо позашлюбної дитини відомої актриси, нав’язливими журналістами та власною нездатністю кинути курити.Read More »

Нет, не боюсь я смерти – только старости,
Боюсь я неуменья жить,
Боюсь я слабости, усталости
И нежелания творить.
Боюсь ошибок повторения,
Боюсь бояться сделать шаг.
Боюсь безумия, затмения,
Боюсь я жизнь прожить не так.Read More »

Ви маєте право мовчати
Ви маєте право брехати собі
Ви маєте право не знати,
Про що шепочуться вороги.

Ви маєте право терпіти,
Ви маєте право не мати прав
І маєте право зогнити в підвалі
На дачі міністра внутрішніх справ.Read More »

Це не зовсім нормальний огляд, оскільки фільм я дивився не в оригіналі. Spotlight став першим повнометражним фільмом, який я весь подивився німецькою – без субтитрів жодною мовою. Однак, як не дивно, я багато чого зрозумів 🙂

На жаль, Spotlight опинився (іронічно щодо назви) поза увагою прожекторів, оскільки “Оскар” цього року вперше отримав Леонардо Ді Капріо, якого я, звісно, дуже шаную, але який перекрив собою решту переможців престижної премії.Read More »

Відвідав Франкфурт-на-Майні. Як для одного з найважливіших фінансових центрів Європи, він справляє дуже затишне і почасти неформальне враження.

Враження про Франкфурт починаються з дороги до нього. Read More »

Подивився нарешті стрічку “Зима у вогні”. Надзвичайно дивне відчуття. Надзвичайно неоднозначний, багатогранний досвід.

З одного боку, дивно дивитися фільм про події, які ти не тільки бачив наживо, в яких не лише брав участь, але які сам описував сидячи на стрічці новин. Це ніби як розмова самого з собою, прокручування в голові того, що ти і так знаєш десь навіть краще, ніж хотів би. Порівняння того, чого в стрічці не показали, із тим, що ти сам трохи забув.Read More »