Навряд чи я зможу написати про неї краще, ніж це зробив автор статті-трилогії Butchering Pathologic, але якщо я вже взявся писати про найкращі ігри минулого, то оминути “Мор. Утопию” я не можу ніяк, хоча б тому, що навряд чи багато людей в Україні знають про цю гру більше за мене.
“Це гра про хворобу” (с). Самі ж автори називають це не грою, а симулятором прийняття рішень в критичних ситуаціях. Read More »
Я переміг.
Якщо вірити організаторам, нас таких лише 9-ро… з 1859-ти, які подалися на цей конкурс.
EDIT: Перепрошую, насправді, переможців аж 320. 9 із них – могилянці, серед яких я маю найвищий рейтинг.
Коли я увійшов до Декана по роботі зі студентами, її помічниця, Ірина Миколаївна, мене повідомила із суворим виглядом, що Квіт планує розпустити Студколегію. Скоро виявилося, що це жарт, але біда в тому, що я вже настільки звик, що у нас щось не так і що це “не так” має бути з шумом і скандалом, що я одразу почав обдумувати, які питання ставити з цього приводу Квітові та Кульчицькому. Втім, навіть поза розпуском СК нам вистачає смаженого і перченого. Я говорю про…
Детальніші версії цих новин далі.Read More »
Маю зауважити, що релкама міжнародних брендів на метро “Театральна” завжди виглядала гротескно на фоні “вождя революції”. Але тепер цю проблему остаточно вирішено! Владімір Ілліч не пережив чергового брендування станції: Nivea поставила скрізь вазони з живими фікусами і стерла бюст Леніна з лиця станції 🙂
Viva la Nivea!
Новин багато і різних. Найгостріше лишаю насамкінець. Отже, сьогодні у випуску:
З усіх філософських вчень, з усіх правил життя, які мені колись будь-хто проповідував, я нині визнаю найвищими ті, до яких постійно повертаюся в справді скрутні хвилини мого життя – це правила, яких мене навчила моя матір. Ці речі ніколи не нав’язувалися мені і моя мама точно не входить в рейтинги найзаможніших чи найуспішніших, проте в цих правилах, як на мене, криється ключ до щастя. Read More »
Нам це вдалося! Я спілкувався з першим гостем наших “Епізодів” і цей гість – Олег Ляшко! Раджу подивитися весь випуск, оскільки він насправді непоганий, але поки не вирізав окремо інтерв’ю – воно починається з 20-ої хвилини. І не дивуйтеся моїм запитанням – у нас просто тема випуску про моду 🙂
Радий представити вам найсвіжіший випуск новин Могилянської школи журналістики. Тема випуску – день Св. Валентина, але не думайте, що там самі лише соплі!
Дуже дякую Владиславу Бурбелі, завдяки зусиллям і талантам якого стала можливою моя політична рубрика 🙂 Дякую Ярополку Бриниху за співпрацю у нашому новому науковому сюжеті! І, Палич, викладачі неправі про ондатрову шапку і всьо такоє – сюжет, може, не найдинамічніший, але доволі цікавий і монтаж хороший!
До речі, я також не згоден з нашими критиками щодо сюжету, в якому нібито найкраща постановка кадру – з того сюжету (його я не називатиму зараз) я пам’ятаю буквально тільки тему та ім’я автора. А от найкращий, на мою думку, сюжет – це робота Маргарити Чорнокондратенко та Сашка Шпигунова. Просто шикарна робота!
—
UPD: думаю, нашу роботу вже відзначили як паршиву достатньо багато людей. Головна причина – трабли зі звуком та абсолютно негодяща начитка ведучих (що, звісно, не є цілковито їх виною). Чесно, мені шкода мій політаналітичнотрешовий дебют. Деякі люди до нього навіть не додивляються, попри всі хвалебні слова викладачів. Колеги, якщо хтось мене читає, нам треба уважніше ставитися до технічних моментів!
Дивовижно, що зараз комусь вдалося зняти чудовий німий фільм. А можливо, німота і є головним козирем, з яким доволі проста історія набуває мрійливого вінтажного лоску.
Сніг, як попіл, за вікном –
Вгору-вниз, вгору-вниз.
Пелюстки холодні геть летять кудись.
Все проходить, все розтане, все мине колись. Read More »
