Десятиліття “Дамітріанства”

Моєму блогу сьогодні виповнюється 10 років. Ця знаменна дата мене застала в не найкращий для блогінгу час, але не написати нічого до цього ювілею було би геть неправильно.

Взагалі, для блогу 10 років – це космічна цифра. В моєму житті це магістратура і робота новинарем, кілька років життя в Німеччині з усіма перипетіями, які відбувалися у цей же час, і зміна трьох вельми специфічних робіт у політиці/уряді. Я-10-років-тому і Я-нині – це дві дуже різні людини, між якими вміститься іще третя. І у них усіх просто за будь-якою логікою не може бути спільного блогу.

Отже, пропоную кілька висновків про те, чого мене навчив мій власний блог за цей тривалий час у кілька принципово різних життів.

Read More »

Алгоритми мене не знають

Вдогонку до мого конспекту-рецензії на книгу Харарі, ще трошки критики технологічного євангелізму.

Харарі зазначає, що алгоритми знають нас нібито уже подекуди краще за нас самих. Можливо, колись так і буде, але точно до цього стану ще далеко.

Скажімо, що робити з цією дурацькою темою, коли ти зайшов на сайт, купив книжку, а потім тобі реклама цієї книжки показується ще три тижні – коли навіть ця книжка вже давно тобі прийшла доставкою? Так, звісно, можна просто клікнути “вже придбано” і реклама зупиниться, але як на мене, це чітка демонстрація того, що алгоритм сам по собі не враховує і не знає, що товар уже придбано чи що, можливо, людина почитала опис і передумала взагалі собі той товар брати, чи що може взагалі при наборі слова у пошуковику вискочило, як це часто буває на незручних малюсіньких екранчиках смартфонів, зовсім щось не те, що спочатку людина хотіла знайти.

Але є іще значно глибша проблема…

Read More »

Чатократія

WAЯк показав мій досвід перебування на держслужбі, приналежність до того чи іншого чату в українській владі говорить про вплив людини і її афіліації більше, ніж офіційна посада разом узята з автобіографією та резюме. Журналісти також стали часом постити якісь “зливи” із внутрішніх чатів партій і фракцій.

Однак це трохи катастрофічно, що люди, які вирішують долю країни, вирішують її в чатах. І втричі катастрофічніше те, що основним месенджером для цих людей є WhatsApp. Я кажу це як людина, яка використовувала різні колективні чати у кількох різних командах різного рівня успішності.

Read More »

Мовчання в Мережі

Ось уже далеко не перший рік, коли я не пишу майже нічого про основні теми, які обговорює Мережа. Ані тут, ані на Facebook, якщо не брати до уваги минулорічні вибори, то я навіть політику вже майже не коментую. І це не тому, що мені нема що сказати. Просто мовчати є вдосталь причин.

Чому я не говорю про те, про що говорять усі?Read More »

Facebook: Усі ваші сторінки кращі за самих себе

Великі корпорації – це погано. Коли щось розростається до великих розмірів, неодмінно воно бюрократизується і стає нездатним вирішувати елементарні проблеми. Так, тривалий час воно ще чудово працює для викачки грошей, особливо для викачки за допомогою якихось зловживань, але про відповідальність перед своєю аудиторією, про користь для суспільства в більшості випадків можна забути.

Новітні “інформаційні гіганти” щоденно доводять, що мало чим відрізняються від старих велетнів. Щойно вони стали достатньо успішними, щоби можна було не перейматися про втрату одного окремого клієнта – сервіс їхній стає дедалі гіршим, а розвиток заміняється дебільнуватими нововведенннями, які радше шкодять функціоналу, ніж розвивають його.Read More »

Грамотіям

Цей чудовий плакат закликає любити українську, але припускаю, що для українських ґраммар-нациків це ворожий плакат, бо тут в центрі – язик, а язиком мова називається у Росії! АаАаАаА!

Є борці за чистоту раси, а є борці за своєрідну “расову” чистоту мови. Останніх зустрічаю набагато частіше – як критиків моїх текстів. Зокрема текстів, які я пишу про відеоігри. Постійно вимушений вислуховувати їхні скарги на “американізованість” моєї мови або ж на те, що я послуговуюся “кацапськими правилами”. І ці ґраммар-наці, як і звичайні праворадикали, живуть у режимі постійного пошуку ворогів. У їхніх очах звичні для більшості людей слова чомусь раптом стають ознакою мало не державної зради, а правила правопису 1920-их чи якісь іще спірні та не до кінця засвоєні всіма реформи стають залізобетонною, непомильною істиною.

Тож я вирішив пояснити докладно, чому я вживаю слова на кшталт “файл” або “шутер”, чому я не люблю літеру Ґ, чому в цьому немає нічого поганого і чому слово “зберігайлівка” вживати не слід, якщо ви справді турбуєтеся про розвиток української культури.

Так, це ще один допис у жанрі “моя велика відповідь на постійно повторювану дискусію”. Бо дістало, дістало немилосердно.Read More »

Неполітична криза Facebook

З обкладинки The Economist

Facebook переживає великий скандал і відгрібає за те, в чому головну соцмережу світу підозрювали давно: злив даних своїх користувачів. Звичайно, потенційна загроза цілеспрямованого використання даних компаніями типу Cambridge Analytica, особливо з політичною метою, видаються страхітливими. Але особисто мене як рядового користувача турбує не стільки конфіденційна інформація, яку про мене можуть злити, скільки та інформація, яку я сам хочу і не можу розповсюдити.

Facebook як платформа для обміну думками занепадає. І дедалі більше людей відчувають це на собі.Read More »

Моя прикра Німеччина

Чому в Німеччині не все ідеально? В чому українці кращі за німців? Чи реально дочекатися німецького лікаря до того, як народяться ваші онуки? На ці та інші запитання відповідає мій допис про прикрості життя в Німеччині.

Чорний кіт на цвинтарі
Чорний кіт на цвинтарі

Напередодні я розповідав про те, у чому ФРН є взірцем для всього світу або принаймні для України. Сьогодні поговоримо про зворотній бік медалі. Одразу наголошу: в даному описі я пишу не суто про свої проблеми, але про ті ситуації, з якими стикалися неодноразово і мої друзі або колеги.Read More »

Нащо потрібні українські соцмережі?

Дізнався, що в Україні стартує нова соцмережа Ukrainians, яка нібито має заступити собою заборонену Vkontakte. Чому це хибна ідея?

ukr.png

Ми живемо в глобалізованому світі. Соцмережа для однієї країни – це дурниця. Це як оголосити “чемпіонат світу”, в якому братимуть участь лише країни Вишеградської четвірки. Якщо ви хочете створити немертву соцмережу, вона за замовчанням має бути розрахованою на міжнародну аудиторію.Read More »