Фільм, що змусив задуматися і відчути.
Перші 10 хвилин я думав, що це буде зауниле кіно про боротьбу з інопланетянами з якимсь епічним уникненням загибелі всього людства наприкінці. Я серйозно помилявся.Read More »
Фільм, що змусив задуматися і відчути.
Перші 10 хвилин я думав, що це буде зауниле кіно про боротьбу з інопланетянами з якимсь епічним уникненням загибелі всього людства наприкінці. Я серйозно помилявся.Read More »
Якщо ви хочете повернутися в дитинство, коли у вихідні по телевізору обов’язково показували принаймні один вартісний мультфільм, але разом з тим ви боїтеся, що вже виросли зі старих оповідань, раджу подивитися “Заплутану історію” (в оригіналі – Tangled).

Заздалегідь попереджаю, що мультфільм музичний, себто герої іноді співають. Знаю, що це може декого напрягати. Проте все ж таки, це не мюзикл, співи трапляються переважно доречні, не часті та не тривалі.Read More »
Мені й досі треба відійти від усього побаченого тут… (В цьому огляді відсутні спойлери, але присутні попередження, які допоможуть гравцям бути готовими до цієї гри).
По-перше, тим, хто не грав у попередні два Біошоки, раджу зіграти. Принаймні в першу. То були непогані ігри, та і зрозуміти багато чого в Bioshock Infinite (як і в цій моїй рецензії) буде легше тому, хто знайомий із серією.Read More »
Як сказав один мій друг, не ті вже диснеївські принцеси… і це добре!
Останнім часом тематика вікінгів або просто якихось сурових людей із гірської північної місцевості стала досить популярною. Якщо згадати бодай найвідоміші приклади: мультик “Як тренувати дракона” (2010), гра “Скайрім” (2011), серіал “Ігри престолів” (2011) і ось тепер – “Відважна” (2012). Як показує досвід, ця тематика мені дуже до смаку і “Відважна” тут не виняток, хоча це, безумовно, в усіх відношеннях нетипова історія.Read More »
Одні кажуть, що п’ята частина Хітмена краща за всі попередні, інші – що це дике убожество. Це саме той випадок, де правда десь посередині.

Найперше, варто зазначити, що НЕ порівнювати цю гру з іншими дуже важко. З одного боку, це продовження легендарної і дуже специфічної серії. З іншого, іграшка вийшла незадовго після Dishonored, Mark of the Ninja та Assassin’s Creed ІІІ, а це все історії про (найманих) убивць в жанрі stealth.
Hitman: Absolution мене вразив своєю суперечливістю. Гра виявилася достатньо цікавою, щоби пройти її до кінця, але кожен її аспект – від загальної стилістики до найдрібніших деталей геймплею – містить низку різко виражених вад.Read More »
Вибачте за моє варварство, але як на мене, це історія про звичайну істеричку… хоча це офіційно визнана класика, а найсвіжіша екранізація роману таки варта перегляду.
Дехто називає 2012-ий рік роком відродження stealth-симуляторів. І якщо Dishonored самого по собі замало для таких заяв, а Hitman Absolution у багатьох викликав двозначні враження, то ось вам іще один вагомий аргумент: Mark of the Ninja.
Гра скінчилася. Вона виявилася, щонайменше, вдвічі коротшою за свою попередницю, але я і досі всіма своїми думками на околицях руїн Лок Муіна. На пальцях однієї руки можна перелічити медіапродукти, які мене захоплювали так, як “Вбивці королів”.
Повертаємося до оглядів застарілих, але вартих нашої пам’яті іграшок. Цього тижня ми пересунемо наш фокус до стратегій. Кажуть, що вони сприяють розвитку манії величі 🙂
Навряд чи я зможу написати про неї краще, ніж це зробив автор статті-трилогії Butchering Pathologic, але якщо я вже взявся писати про найкращі ігри минулого, то оминути “Мор. Утопию” я не можу ніяк, хоча б тому, що навряд чи багато людей в Україні знають про цю гру більше за мене.
“Це гра про хворобу” (с). Самі ж автори називають це не грою, а симулятором прийняття рішень в критичних ситуаціях. Read More »