Мало який інший політик цього десятиліття дав більше приводів до жартів, ніж Дональд Трамп. Деякі актори і коміки навіть наново відкрили себе світу завдяки пародіюванню американського президента. Звичайно, найбільш відомим серед таких є Алек Болдуїн з його дотепами на Saturday Night Live. Однак сьогодні я розповім не про нього.
Ентоні Атаманюк – американський комік з українським корінням. Нині він веде передачу The President Show на Comedy Central. Read More »
Кілька років уже, як я майже не дивлюся нічого гумористичного, якщо це не політичні шоу. Політичний гумор – це своєрідна форма аналітики, яка на практиці часом видається глибшою і влучнішою за розумних дядечок, які сидять і нудним голосом розповідають про “брак політичної волі” і “необхідність реформ”.Read More »
У книзі про ігрофікацію Reality is Broken (“Реальність поламана”), огляд-конспект якої ви можете прочитати на сайті “Букмоль”, є опис одного дуже вдалого політичного ігрового проекту.
Йдеться про Investigate Your MPs expenses (“Дослідіть витрати депутата”), створений британським виданням Guardian у 2009 році.Read More »
У своїй промові перед Конгресом президент США Дональд Трамп не сказав нічого принципового нового. Та сама стіна на кордоні з Мексикою, ті самі тези про “купуй американське, наймай американців”. Однак тут важливіше не те, що він говорив, а ЯК він виступав. Багатьом політикам варто повчитися.
Річ навіть не в тому, що цього разу Трамп говорив статечно, у “президентському режимі”. Річ у тім, що свій виступ він побудував на історіях людей, яким адресована його політика і яким вона має допомогти.Read More »
Найкращий спосіб українізації – ставати успішним, залишаючись україномовним
В. Брюховецький
Політичне мислення потребує градації людей, подій і явищ. Бо це просто адекватніший погляд на реальність, ніж, скажімо, ділення усього на однозначно “хороше” і “погане”. Психологи взагалі радять замість “хороше” і “погане” казати “сприятливе” чи “несприятливе”. Але тут одразу виникають запитання “Наскільки сприятливе?” і “Чому саме воно сприяє?”.
Рубрику “світ” в українських медіа читають погано. Набагато цікавше людям дізнаватися про якісь ДТП. Ну от якось не дуже цікаво українцю, що відбувається за кордоном. Своя сорочка ближча до тіла, правда? Яке кому діло до того американського президента? У нас оно – війна, тарифи, реформи! І яка різниця, чи вийде Великобританія з Євросоюзу? Нас-то все одно туди не пустять. Однак це хибний підхід.Read More »
Другі дебати Клінтон і Трампа виявилися значно цікавішими за перші.
Передовсім, спрацював сам формат – відповіді на запитання аудиторії, на запитання в Інтернеті, на запитання ведучих та коментарі до відповідей опонента. Це все забезпечило значно живішу розмову (і справді РОЗМОВУ, а не перестрілку виступів з-за трибун).Read More »
З великим інтересом прочитав книжку Петра Охотіна та Андрія Вальчишина “Виграти вибори”.
Приємно, що в Україні пишуть інструкції з проведення передвиборчих кампаній, а тим паче приємно мені, що таку інструкцію написали професіонали, яких я знаю особисто.Read More »
Подивився нарешті стрічку “Зима у вогні”. Надзвичайно дивне відчуття. Надзвичайно неоднозначний, багатогранний досвід.
З одного боку, дивно дивитися фільм про події, які ти не тільки бачив наживо, в яких не лише брав участь, але які сам описував сидячи на стрічці новин. Це ніби як розмова самого з собою, прокручування в голові того, що ти і так знаєш десь навіть краще, ніж хотів би. Порівняння того, чого в стрічці не показали, із тим, що ти сам трохи забув.Read More »
Пройшов курс “Мислення моделями” на сайті Coursera. Раджу його усім, хто претендує на роль аналітика політичних, соціальних або економічних процесів.
Викладач Мічиганського університету Скот Пейдж (Scott E. Page) знайомить слухачів із основами математичного моделювання. Як він сам говорить, моделі є новою lingua franca і допомагають нам краще мислити.Read More »
Око Сови 