Лекція Тімоті Снайдера (+відео)

Новий сезон роботи Центру візуальної культури розпочався лекцією Тімоті Снайдер, відомого історика та політолога, який написав масу робіт про Східну Європу. Снайдера представив викладач кафедри культурології Могилянки Василь Черепанін.

Snyder

У своїй лекції Снайдер говорив про справжню суть євроінтеграції, деколонізацію та багатостраждальну історію Східноєвропейських національних держав. Історик пояснив зв’язок між подіями сторічної давнини та сьогоденням Європи. Але це було не просто проведення історичних паралелей. Як зазначив сам лектор, мета лекції – заохотити думати, і він справді показав загальновідомі явища під неочікуваним для мене кутом.Read More »

Патологія сприйняття політики в Україні та в Росії

Здається, я знаю, чим найбільше відрізняються українці від росіян. І справа не у свободі особистості, і навіть не у рівні гостинності.

UKROS

Кажуть, в Росії сакралізація влади. Це не зовсім так. Якщо казати геть серйозно, то цілком очевидно, що більшість росіян не моляться на Путіна. Більше того, вони можуть навіть абстрактно хаяти всю владу в принципі, доки сидять на кухні чи на лавці у дворі. Але у спорі вони готові виправдати усі переступи кожного можновладця, навіть якщо у пресі оприлюднять беззаперечні докази його злочинів. Виправдання завжди просте: “Він украв? Так і всі крадуть”.Read More »

Об одесском отпуске

Мій візит до Одеси цього року був коротким, але викликав ту масу рефлексій, на яку я вже не думав, що здатен. Самотня подорож мене перезавантажила. Це була водночас екскурсія у минуле і осмислення майбуття. Заздалегідь попереджаю, що не все із написаного далі стосується безпосередньо мого відпочинку чи навіть Одеси в цілому, але всі ці думки звідти – з Одеси.Read More »

Не час для пацифізму

Дивує позиція представників ліво-ліберальних кіл. Їхні онлайн-агітки закликають сказати “Ні!” війні і перестати “приносити себе в жертву на вівтар нації”, перестати “знищувати собі подібних” тощо. Ніби війну можна зупинити тим, що написати у своєму статусі “Ні війні!”…

Якщо судити з гасел, умовний “Лівий сектор” сприймає події у Криму і події на Донбасі десь так: два пагані капіталісти Пєтя і Вова за допомогою кишенькових апаратів пригнічення мас розв’язали війну, на яку заради власного задоволення відправляють гинути людей, одурманених націоналістичними гаслами.

Ми такі однакові, правда? Ну правда ж???
Ми такі однакові, правда? Ну правда ж???

Безумовно, прості люди таку позицію би стали обзивати непатріотичною, антидержавницькою, а то і звинуватили б наших лівих і анархістів у дружбі з Кремлем. І все це неодмінно підживило би контрсистемну переконаність у необхідності міряння усіх явищ світу високопарними гаслами маніфесту компартії. Але проблема не у бракові патріотизму, а саме в оцьому однобокому винятково ідеологічному підході до оцінки нинішніх драматичних подій, аж до упертого небажання бачити, що перемога різних сторін конфлікту для самих ліво-лібералів означає дуже неоднакові наслідки.Read More »

Чи розходитися Майдану?

Є час розкидати каміння і є час його збирати. Але чи настав час Майдану розходитися?

Майдан до революції
Майдан до революції

Намети в центрі столиці не лише сприяють девальвації протесту, але і стимулюють провокаторів, і створюють ілюзію контролю за владою, якого насправді немає.

Read More »

Пряма олігархія

Популярним є поняття про “пряму демократію” – ухвалення усіх рішень, які стосуються колективу, голосуванням усіх його учасників, без спеціально обраних політичних органів. Але нині ми приходимо до нової форми правління – “прямої олігархії”, де ухвалення рішень буде безпосередньо лежати на кількох найбагатших людях, без спеціально найнятих акторів-депутатів. Але це не обов’язково погано.

Наша нова влада
Наша нова влада

Встановлюється ситуація, за якої найвпливовішими трьома людьми в країні є три олігархи – Порошенко, Коломойський та Ахметов. Вони мають зараз усі шанси напівформально поділити країну між собою, обіймаючи при цьому ключові посади на різних рівнях державної та місцевої влади і втілюючи свою волю безпосередньо через державний апарат.Read More »

“Якісний” кандидат

Не треба стільки тексту!
Кандидати полюбляють обіцяти тупо ВСЕ

Працюючи на цих виборах до Київради важко не задумуватися на тему “ідеального” ну чи принаймні хоча би просто хорошого кандидата. Нам із моїм спільником Режисером пощастило мати кандидата, якого піарити не складно – у нього нема темних плям на репутації, він займається громадською діяльністю, добре розуміє проблеми свого округу, має зв’язки із місцевими активістами і тверезо дивиться на політичну ситуацію. Але не всі кандидати у Києві однаково хороші.

Засади пристойної кампанії нескладні і дешеві, порівняно зі стилем життя більшості кандидатів. Але не всі дотримуються цих засад.Read More »

Інтелігентний “Телеміст” Києва з Харковом

Між Києвом і Харковом відбувся Skype-Телеміст.

Харків'яни. Лівіше - Євромайдан, праворуч - Антимайдан.
Харків’яни. Лівіше – Євромайдан, праворуч – Антимайдан.

Харків був представлений майже десятком різних колоритних особистостей – інтелігенції та активістів. Серед них були як прихильники Євромайдану, так і антимайданівці. Обидві сторони украй виважено пояснювали свої позиції та переповідали власну картину подій. Але про це – далі.Read More »

12 корисних практик

Не всі виходили на Майдан заради вступу України до ЄС чи навіть ЗВТ з Європою, але я певен, що всі хотіли би мати те, що зветься “європейським рівнем життя”. Цього хотіли би навіть більшість людей, які ратують за РррРуССSSССкий МирЪ.

Звичайне село в Естонії
Звичайне село в Естонії

Європа, за яку боролися всі без винятку на Майдані, “Європа” в широкому сенсі слова – це антипод тієї імперіалістичної, бидлятої, корумпованої та упорото патерналістської “Росії”, яку нам нав’язує зараз Путін.Read More »