Позначка: Україна

“Peace, peace, peace…”

Дмитро Прокопчук1 коментар

If there is one thing that truly disgusts me in the world’s reaction to Russian aggression is the naivety of the abstract calls to “stop the war” – without clarification WHO must stop it and HOW.

Such attitude trivializes the immense ongoing suffering of people in Mariupol, Kharkiv, Chernihiv and many other Ukrainian cities and villages. Like it’s not a true genocide, not the most ruinous war in Europe since WWII, but a mere fistfight of some teenagers in the school yard: “Oh, Ukraine, why can’t you simply be friends with Rashiya?”

Read More »

“Я роблю недостатньо”

Дмитро ПрокопчукЗалишити коментар

Переживаю “провину вижившого” вкупі з тугою за рідним містом, за різними речами, які залишилися вдома. Постійно думаю, що або дім розграбували, або що в нього влучила ракета і він завалився, і ламаю голову, що робити, якщо сталося перше або друге. Війна – тяжка психологічно навіть для того, кому пощастило не бути під постійними обстрілами і не бачити смерть в обличчя.

Read More »

Russia’s Biggest Lie

Дмитро Прокопчук2s коментарів

Russia’s aggression against Ukraine is built on a lie. And I want everyone in the world to understand that. This whole war – since the annexation of Crimea and fake “referendums” in Donbas in 2014 and up to the full-scale invasion on the 24th of February in 2022 – is based on a terribly, perversly fake pretense. Russian president as well as many Russian politicians on many occasions said that Russian speakers in Ukraine were somehow oppressed or that they are threatened by Ukrainian nationalists. This is the most absurdist nonsense I have ever heard in my lifetime. This I am saying as a person who was speaking predominantly Russian for the most part of my life.

Read More »

“Безодня” (Влад Сорд)

Дмитро ПрокопчукЗалишити коментар

“Безодня“, серія коротких оповідань, написаних учасником бойових дій Владом Сордом, – це напевно найбільш підходяща художня література для читання, коли над тобою нависає загроза повномасштабного вторгнення російської армії. Збірка розповідає не стільки навіть про війну на Донбасі, скільки про ситуації, спричинені цією війною, про звичайних (і не дуже) людей, що опинилися у цих ситуаціях. Усі розповіді по-своєму похмурі, але більшість із них я би не назвав депресивними.

Правда і вигадка тут розмиті і перемішані. Очевидно, що багато, якщо не більшість, героїв принаймні частково списані з реальних людей. Але де саме запозичені з реальності факти переростають у байку, сказати буває складно – через це навіть деякі фантастичні елементи здаються радше перебільшенням, таким собі магічним реалізмом, аніж цілковитою фантастикою. Це своєрідний weird west в декораціях війни на Донбасі. І лінія розмежування – це також і лінія контакту з незвіданим і нереальним.

Read More »

2021

Дмитро Прокопчук1 коментар

Цей рік – ніби місток, підвішений між двома горами. З одного боку, він багато в чому є лише логічним продовженням минулорічної, вже добре заїжджаної історії про коронавірус. З іншого – він уже затьмарений загрозами року майбутнього. Екзистенційно 2021-ий дуже несамостійний. І я в ньому так само несамостійний, адже цього разу щорічні підсумки значно менше стосуються того, що роблю особисто я, і значно більше того, що відбувається довкола мене.

Read More »

Про гідність

Дмитро ПрокопчукЗалишити коментар

Я належу до людей, що так і не розчарувалися в жодній з новітніх українських революцій. Передовсім тому, що мої очікування не були надмірними, як це зазвичай буває у людей. Але також і тому, що я усіляко стараюся мислити в категоріях наслідків.

Read More »

Подорож козацькою Чернігівщиною

Дмитро ПрокопчукЗалишити коментар

Ізнову долучаюся до мого спільника і тревелогера Ігоря Савченка у дослідженні недорозкручених цікавинок нашої країни. Метою подорожі цього травня стала гетьманська столиця Батурин, однак дорогою до нього ми намітили з десяток інших вартих уваги місць, а деякі відкрили для себе геть випадково. Розповідь про подорож викладено не зовсім хронологічно, але ви легко можете, розклавши згадані локації по карті, повторити наш маршрут. Або ж просто прокрутіть до частини про Батурин.

Read More »

Буцький каньйон та парк Софіївка (взимку)

Дмитро Прокопчук1 коментар

Подорож Україною взимку може здатися не дуже вдалою ідеєю, адже все навколо в цей час переважно коричневе та сіре, принаймні коли немає снігу. Проте буває, що душа вимагає подорожі, бодай невеликої – і, щоб не їхати далеко, ми з друзями вирішили вибратися в уманському напрямку, подивитися Буцький каньйон і парк Софіївка заразом. Це подорож, яку легко здійснити з Києва на машині в межах 1,5 доби (з однією ночівлею).

Read More »

Про Навального

Дмитро ПрокопчукЗалишити коментар

Багато чую від моїх співвітчизників насмішок над Олексієм Навальним, а часом і скарг на те, чому в наших і західних новинах йому взагалі приділяють увагу. Мовляв ми повинні відмежуватися від усіх можливих елементів російського контексту. До того ж, усякий російський лібералізм закінчується там, де починається українське питання, і взагалі “всі вони там в Росії однакові”, тому і вболівати там нема за кого.

Я аж ніяк не пропоную Навального любити чи відслідковувати кожен його крок. Зрештою, ми – громадяни України і, навіть за всієї охоти, Навального нікуди обрати не зможемо, бо він російський, а не український політик, а ми – українські, а не російські громадяни. Проте це не означає, що він не є важливим і вартим уваги з точки зору української політики. Багатьом нашим діячам є чого повчитися у російського опозиціонера. Окрім того, як не крути, його активність, принаймні зараз, іде Україні на користь. Нарешті, це дуже наївно робити вигляд, що російського контексту не існує, що там нічого не відбувається і воно ніяк не впливає на нас, і просто уповати на те, що Мордор сам якось впаде.

Отже, пропоную всім невеликий екскурс у явище під назвою “Навальний”.

Read More »