Український виборець завжди охочий до “нових облич” у політиці та управлінській сфері. Однак за весь час Незалежності це прагнення залишається до кінця не втамованим. Яскраві проекти з’являються, проте або дуже швидко розчаровують, або взагалі не справляються з тим, щоби потрапити до влади. Навіть після революцій та криз дуже швидко ключові посади займають люди, яких ми пам’ятаємо іще з 90-тих.

Чому щоразу перед виборчим циклом астрологи оголошують тиждень “нових облич”, після чого їх кількість збільшується приблизно вдвічі, – ми традиційно подискутували із Андрієм Пилипенком (АП), моїм товаришем, головою аналітичної служби телеканалу “Еспресо”.Read More »

Я багато критикував українські соціальні мережі за примітивно-патріотичний підхід у створенні. Також я говорив, що нам потрібні якісь альтернативи Facebook.

Створена 2017го року соцмережа Nimses нібито намагається задовольнити обидві мої претензії – вона і одразу цілиться на увесь світ, і принаймні намагається відрізнятися від усього, що нині у світі є. Але наскільки добре це вдається на практиці?Read More »

Сьогодні – 100-річчя великої трагедії, за якою послідувала купа абсурду, руйнувань і убивств.Read More »

Дізнався, що в Україні стартує нова соцмережа Ukrainians, яка нібито має заступити собою заборонену Vkontakte. Чому це хибна ідея?

Ми живемо в глобалізованому світі. Соцмережа для однієї країни – це дурниця. Це як оголосити “чемпіонат світу”, в якому братимуть участь лише країни Вишеградської четвірки. Якщо ви хочете створити немертву соцмережу, вона за замовчанням має бути розрахованою на міжнародну аудиторію.Read More »

АаАаА! В Україні забороняють “Вконтакте” та “Одноклассники”! І ми знову ділимося на табори: патріотичний “Проти всього російського” та ліберальний “За свободу слова”.

Коли в Україні ухвалюють будь-який новий закон і всі починають панікувати, я завжди думаю: “Та ну, це ж українське законодавство…”. Будь-які наші закони втілюються лише тоді, коли їх продавлюють на місці зацікавлені державні, бізнесові або громадські групи інтересів.Read More »

Реакція українців на цьоготижневе голосування в Європарламенті щодо безвізового режиму достойна якогось окремого ґрунтовного дослідження. Люди в соцмережах постили радісні радощі про те, як путінська Росія програла з нами війну, циніки постили приколи про те, що хто останній виїде з України, хай вимкне світло у “Борисполі”, “УП” поставили новину про “безвіз” ЧЕРВОНИМ ЖИРНИМ КАПСЛОКОМ – честь, ніби для повідомлення про початок Третьої світової або перший контакт з інопланетянами.

Ні, я не заперечую, що голосування в Європарламенті є важливим кроком на шляху до безвізового режиму. І я розумію, що це радісна подія. Питання в тому, чому всі її святкували так, буцімто це вже фінішна лінія в даному процесі? Read More »

В Україні розгорілася тема так званого “синього кита” – груп смерті, які заохочують підлітків накладати на себе руки. За деякими даними, самогубства фільмувалися і продавалися за гроші в Darknet. Офіційна версія – групи засновували психологи, які таким чином ставили експерименти над людьми. Поліція і батьки забили на сполох, мовляв треба обмежити доступ дітей до Інтернету.

Але рішення проблеми інакше. Воно гранично просте і водночас непідйомне. Якщо хочете, щоби підлітки (та і люди в цілому) не накладали на себе руки – покажіть їм сенс життя. Read More »

Навіщо країні “міністерство правди” і чи воно взагалі працює? Політмайстерня прочитала «Концепцію просування інтересів України за кордоном» від Міністерства Інформполітики. Ми спробували знайти світло в кінці цього документу, а наші пошуки виклали в стислій формі.

Read More »