Фестивалю “Рейн у вогні” – 30 років! Поштова вежа святкує цю радісну подію разом з усім Бонном!
Традиційно, у Райнауе (найкращому міському парку Північного Рейну-Вестфалії) в цей час не проштовхнутися. І мобільний зв’язок геть перестає ловити – тисячі і тисячі людей приїздять подивитися на феєрверк та красиві кораблики, що плавають Рейном. Здалеку це все виглядає, ніби містичний плавучий китайський квартал.Read More »
Відвідав Франкфурт-на-Майні. Як для одного з найважливіших фінансових центрів Європи, він справляє дуже затишне і почасти неформальне враження.
Враження про Франкфурт починаються з дороги до нього. Read More »
Перше моє враження від Мадриду – що це справді велике, густозаселене місто. Центральні вулиці (особливо – Ґран-Віа) своїми висотними будинками тут іноді нагадують про Нью-Йорк. І нечасто трапляється переходити дорогу в компанії менше, ніж десяти людей. Але я радий був поринути в атмосферу мегаполіса після міст Вестфалії, де справжні натовпи побачиш хіба що на свята.
Якщо в чомусь Мадрид попереду всієї планети – то це напевно у сфері ґрат. Ґрати тут на всіх офіційних будинках (і не тільки) у великій кількості.Read More »
Я та мій колега по журналістському цеху Максим Сидоржевський зібрали на святковій ході у Бонні 5,3 кілограма цукерок, закусок та всякої іншої всячини! Ні, ми нічого не крали 🙂
Карнавал у землі Північний Рейн-Вестфалія – це так званий “п’ятий сезон”, час дивовижних пригод і неочікуваних див. Шалений понеділок (Rosenmontag) – давня традиція і один з найважливіших днів карнавалу. В цей день на вулицях можна зустріти таких нетривіальних героїв нашого часу, як вікінг у сомбреро та пончо, людина-парковочний конус або людина-Елтон Джон.Read More »
А за вікном майже весна, і настрій відповідний – трошки фаталістичний і романтичний, і враження, ніби весь світ перед тобою відкритий і щось визначне має відбутися. Колись у дитинстві мені не вірилося, що Новий Рік та Різдво можна зустрічати із зеленою травою, і дуже хотілося побачити таке святкування на власні очі. А от зараз бракує снігу на горизонті.
Це був рік великих змін, великих здобутків і втрат, про які вже стільки сказано і пережито, що важко додати щось нове. 2015-ий – це бочка меду з парою ложок дьогтю. Кліше, але тут краще просто не скажеш.
Read More »
З величезним запізненням у цілий тиждень публікую фотографії з шоколадної фабрики, пардон – із шоколадного музею у Кельні, куди мене витягли Андрій Жеребко та Катя Кувіца, за що я їм дуже дякую 🙂
Хоч музей насправді майже не намагається повторювати казкову атмосферу “Чарлі і шоколадної фабрики”, мені захотілося спробувати шматочок побаченої продукції вже після перших 5 хвилин. Саме для таких випадків у музеї разом із шоколадом дають маленьку плиточку – щоби відвідувачі не збожеволіли.Read More »
Нарешті! Я вибрався на прогулянку на гору Ґодесберг, що дала ім’я і району, в якому я живу. Декілька фото звідти.
У фортеці Ґодесбург є ресторан, але людей ані в ньому, ані взагалі будь-де поруч не було. Трошки шкода. Пам’ятка не така вже велика, але явно варта більшої уваги туристів.Read More »
Вперше в житті відвідав Бельгію. Наразі це найзахідніша країна, яку я бачив. Щоправда, це також була і перша подорож по Європі, що справила неприємне враження.
Я нагадую, що абсолютна більшість моїх фоток клікабельні і я раджу дивитися їхні великі, кращі версії.Read More »
Я вирішив із друзями поїхати до Кельну знову і таки видертися на вершину собору.
У вежі Кельнського собору – 533 сходинки. Це вражає. Це виснажує.Read More »
Сьогодні велике свято – День державного прапора. Але, окрім того, сьогодні виповнюється 360 років Харкову. Скористаюся нагодою, аби сказати про це чудове місто кілька слів. Востаннє я відвідав його на початку березня, але саме тоді почалися військові пересування на кордоні. Як повернувся додому, було геть не до розповідей про відпочинок. Спробую це трошки надолужити зараз.
Певна річ, за півроку враження стираються, та Харків я завжди згадую з приємністю.Read More »
Око Сови 