Книга “Шлях до несвободи” (The Road to Unfreedom) одного з моїх найулюбленіших інтелектуалів Тімоті Снайдера – дуже амбіційна. Вона про історію, свідками якої ми є. Але це праця не просто про події. Це книга про конкретних функціонерів та про глобальні ідеї, що рухають цими подіями.

Снайдер описує перетворення в Росії, Україні, ЄС і США у період з 2011 по 2016 роки. Серед охоплених подій: протести на Болотній площі, Євромайдан, анексія Криму і вторгення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США. Цікаво читати книгу, яка написана як історична, але розповідає про те, що відбувалося з тобою, твоєю країною і твоєю епохою от лише буквально вчора. І немає жодних сумнівів, що ці події матимуть значний вплив на подальший плин історії.Read More »

Підбиваємо підсумки найглобальніших тем року, що минає. На перший погляд, планета помітно пригальмувала своє скочування у пекло – в цілому 2017 рік заслуговує титулу “могло бути і гірше”. США чинять опір Трампу, ЄС  – внутрішнім розколам, Захід чинить опір Кремлю, на Близькому Сході добивають “Ісламську державу”. З іншого боку, майже усі ці перемоги мали присмак зради, а на обрії залишається вдосталь викликів, на які світ, здається, не знає  як реагувати.

2017-ий був неоднозначним роком для світу, але враження залишає радше хороше. Можливо, бо очікування від нього не були високими. Третя світова війна ще не почалася – і на тому дякуємо!
Read More »

Люблю вибори. Вибори – це видовищне змагання ідеологій, програм, особистостей, капіталів, інтересів та цілих прошарків суспільства – і все це має реальні і дуже серйозні наслідки для великої кількості людей, часом для цілої планети. Цього року в Європі відбувається справжня лавина виборів, і деякі з них можуть багато змінити для Євросоюзу.

І звісно, у цьому короткому путівнику по основних виборах поточного року я пишу також і про те, що від тих чи інших результатів виборів отримає Україна.Read More »

Реакція українців на цьоготижневе голосування в Європарламенті щодо безвізового режиму достойна якогось окремого ґрунтовного дослідження. Люди в соцмережах постили радісні радощі про те, як путінська Росія програла з нами війну, циніки постили приколи про те, що хто останній виїде з України, хай вимкне світло у “Борисполі”, “УП” поставили новину про “безвіз” ЧЕРВОНИМ ЖИРНИМ КАПСЛОКОМ – честь, ніби для повідомлення про початок Третьої світової або перший контакт з інопланетянами.

Ні, я не заперечую, що голосування в Європарламенті є важливим кроком на шляху до безвізового режиму. І я розумію, що це радісна подія. Питання в тому, чому всі її святкували так, буцімто це вже фінішна лінія в даному процесі? Read More »

Стаття у Foreign Policy предрікає Німеччині політичне лідерство в Європі внаслідок перемоги Дональда Трампа. США, ймовірно, зменшать свою участь у європейських справах, зокрема в підтримці єдності Європи перед тиском з боку Москви. Після Brexit і в світлі ймовірної зміни влади у Франції навесні наступного року, не лишається нікого, окрім Німеччини, хто міг би стати обличчям ліберально-демократичного Заходу… або того, що від нього залишиться. І справа не стільки в Німеччині загалом, скільки в її канцлері, Ангелі Меркель.

У 2015-му в соцмережах жартували про навалу біженців: мовляв хто б міг подумати 70 років тому, що люди так хотітимуть потрапити до німецьких таборів? Але під кінець 2016-го іронія зробила навіть крутіший виток: схоже, що Німеччина таки стане політичним лідером Європи. І хто міг би 70 років тому уявити, наскільки ця перспектива видаватиметься німецькому керівництву неприємною та складною.Read More »