8.03.2008
Тарасу Григоровичу присвячується…
Я умру і поховають
Мене не в могилі –
Не в степу, не в лісі,
Не в землі зогнилій.
Не в Дніпрі утоплять
У взутті цементнім,
Не закінчу самогубством,
Трупом декадентним.
Не підірвуть терористи
В літаку в повітрі,
Не задушать, не заріжуть
Тихії наймити.
І не спалять мене кляті,
Гуса що спалили.
Не загину я на страті…
Ні, я не зійду в могилу.
Я залишуся у серці
Кожної людини,
І вознесений там буду
На престол єдиний,
І історія та люди
В світі кращім, ліпшім, новім
Пам’ятатимуть мене
Незлим, добрим, тихим словом.
Око Сови 
…не злим, тихим, та й трьохповерховим.
Вибач, не стримався 🙂