Якщо коротко, цьогорічний Gamescom видався млявішим, ніж попередній. Але звісно, тут також було на що подивитися…

Передовсім було вкрай обмаль чогось по-справжньому нового. Read More »
Якщо коротко, цьогорічний Gamescom видався млявішим, ніж попередній. Але звісно, тут також було на що подивитися…

Передовсім було вкрай обмаль чогось по-справжньому нового. Read More »
Дочитав і, традиційно, написав не стільки рецензію, скільки конспект. Враховуючи те, що це книга на 400+ сторінок, читання мого конспекту для багатьох може виявитися економічно виправданим.
Передовсім, це книга не стільки про те, чому нації занепадають, скільки про те, чому їм не вдається розвинутися. Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон практично всю дорогу показують нам шляхи одних держав до їхнього нинішнього успіху і процвітання (США, Західна Європа, Японія) та шляхи інших держав, які мали від початку подібні чи навіть кращі умови, але ганебно і неодноразово їх змарнували.Read More »
Подорож до Аушвіца і Біркенау виявилася морально важчою, ніж я очікував. Це вам не історичний музей. Тобто так… формально це музей, але розуміння того, що і як там відбувалося, робить його безмежно далеким від музейного досвіду. Не можна це порівняти і з цвинтарем чи меморіалом. Це місце злочину, тільки помножене у сотні тисяч разів.

Колись я пропустив можливість побачити ці табори, але доля підкинула нову нагоду. Ідея поїхати туди виникла дуже раптово, коли виявилося, що я не зможу зустрітися ні з ким зі своїх друзів у Польщі цього літа. А може мене підштовхнула нещодавня поїздка до Ессена, де мій дід колись сидів у трудовому таборі… Не суть важливо, що було причиною. Суть в тому, що ось, я стояв біля пекла на землі.Read More »
Під час мого візиту до Кракова вдалося побувати на мініконцерті клезмерського гурту у атмосферному єврейському ресторанчику Klezmer Hois. На відео – одна з пісень, які гурт зіграв того вечора.
Знову перепрошую за якість відео. Але тут головне – звук. (Так, обіцяю незабаром придбати нормальний телефон).Read More »
Мало який інший політик цього десятиліття дав більше приводів до жартів, ніж Дональд Трамп. Деякі актори і коміки навіть наново відкрили себе світу завдяки пародіюванню американського президента. Звичайно, найбільш відомим серед таких є Алек Болдуїн з його дотепами на Saturday Night Live. Однак сьогодні я розповім не про нього.
Ентоні Атаманюк – американський комік з українським корінням. Нині він веде передачу The President Show на Comedy Central. Read More »
Більшість політичних коміків – доволі грубі. Знаменитий Джон Стюарт і його наступник на Daily Show Тревор Ноа нерідко опускаються до туалетних жартів. Стівен Колбер, попри свою феєричність, часом перегинає з грою на непристойностях, коли штормить Трампа. В українського 95-го кварталу взагалі все, що не є політичним – це жарти сексуального (чи сексистського) характеру. Не так багато людей здатні бути інтелігентними та смішними водночас. І тут напевно мало хто може позмагатися з єгиптянином Басемом Юсефом.Read More »
Цього літа я запланував три різні експериментальні дні. Кожен із них – це спроба провести одну добу не так, як зазвичай. Навіщо? Кожен із трьох днів покликаний по-своєму почистити мій мозок від інформаційного перевантаження.

Першим із цих експериментів став день без Інтернету. І ось невеличка історія про те, як він пройшов.Read More »
Продовжую досліджувати тексти Вацлава Гавела. Цього разу прочитав матеріал «Анатомія стриманості» (Anatomy of reticence) 1985 року, про утопічно-тоталітарне мислення та політику примирення. Далі йде мій конспект думок, які залишаються актуальними для України і Європи після понад 30 років з часу написання тексту.Read More »
Дізнався, що в Україні стартує нова соцмережа Ukrainians, яка нібито має заступити собою заборонену Vkontakte. Чому це хибна ідея?

Ми живемо в глобалізованому світі. Соцмережа для однієї країни – це дурниця. Це як оголосити “чемпіонат світу”, в якому братимуть участь лише країни Вишеградської четвірки. Якщо ви хочете створити немертву соцмережу, вона за замовчанням має бути розрахованою на міжнародну аудиторію.Read More »
Кілька років уже, як я майже не дивлюся нічого гумористичного, якщо це не політичні шоу. Політичний гумор – це своєрідна форма аналітики, яка на практиці часом видається глибшою і влучнішою за розумних дядечок, які сидять і нудним голосом розповідають про “брак політичної волі” і “необхідність реформ”.Read More »