Ось тепер осінній політичний сезон розпочався по-справжньому. І підготовка до виборів – так-так, до виборів 2019 року. До ВСІХ виборів 2019 року…
Коли Саакашвілі перетинав кордон, один політолог порівняв його з… кхм… добривами. Хоча, мовляв, сам Саакашвілі нічого толком не зробить, але з його “Руху нових сил” у майбутньому виросте справжній лідер, який і врятує Україну. Порівняння мені не сподобалося. По-перше, обзивати політиків лайном – це примітивно. Їм від цього ні жарко, ні холодно. По-друге, якщо Саакашвілі і є добривом – то не стільки для “нових облич”, скільки для ветеранів української політики.Read More »
Мало який інший політик цього десятиліття дав більше приводів до жартів, ніж 
Більшість політичних коміків – доволі грубі. Знаменитий Джон Стюарт і його наступник на Daily Show Тревор Ноа нерідко опускаються до туалетних жартів. Стівен Колбер, попри свою феєричність, часом перегинає з грою на непристойностях, коли штормить Трампа. В українського 95-го кварталу взагалі все, що не є політичним – це жарти сексуального (чи сексистського) характеру. Не так багато людей здатні бути інтелігентними та смішними водночас. І тут напевно мало хто може позмагатися з єгиптянином Басемом Юсефом.
Продовжую досліджувати тексти Вацлава Гавела. Цього разу прочитав матеріал «Анатомія стриманості» (Anatomy of reticence) 1985 року, про утопічно-тоталітарне мислення та політику примирення. Далі йде мій конспект думок, які залишаються актуальними для України і Європи після понад 30 років з часу написання тексту.
Око Сови 