Мій відпочинок добігає кінця, і я, на прохання одного з колег, пишу коротенькі міркування про явище відпустки. Це майже очевидні висновки, здобуття яких потребувало тяжкої і тривалої праці.
Read More »
Позначка: Дмитро Прокопчук
Пригоди політтехнолога, який прикидається журналістом і аналітиком, а насправді мріє все життя створювати відеоігри
Десятиліття “Дамітріанства”
Моєму блогу сьогодні виповнюється 10 років. Ця знаменна дата мене застала в не найкращий для блогінгу час, але не написати нічого до цього ювілею було би геть неправильно.
Взагалі, для блогу 10 років – це космічна цифра. В моєму житті це магістратура і робота новинарем, кілька років життя в Німеччині з усіма перипетіями, які відбувалися у цей же час, і зміна трьох вельми специфічних робіт у політиці/уряді. Я-10-років-тому і Я-нині – це дві дуже різні людини, між якими вміститься іще третя. І у них усіх просто за будь-якою логікою не може бути спільного блогу.
Отже, пропоную кілька висновків про те, чого мене навчив мій власний блог за цей тривалий час у кілька принципово різних життів.
Read More »Інші однокласники
Цього червня минуло вже аж 15 років, відколи я закінчив школу. Дивовижний шмат часу! Це вдвічі більше, ніж я провчився в Могилянці, вчетверо довше, ніж я прожив у Німеччині, зрештою, це на 50% довше за саме навчання в школі.
Read More »
2020
Перша гостя на порозі мого дому в 2020-му прибула в костюмі Піщаної Виразки. Це був справді хороший костюм за мотивами гри “Мор. Утопія”. Але хто ж міг подумати, що цей візит буде пророчим?
Рік тому я казав, що “2019-ий був роком потрясінь і бур“. І тому я бажав, щоб 2020-ий був “добрішим до всіх нас“. Знову ж таки, не хочеться бути забобонним, але про всяк випадок цього разу я уникну побажань щодо прийдешнього року.
Річ навіть не в тому, що 2020-ий виявився тяжчим, але це явно не був добрий рік. Як на мене, щодо нього найкращим епітетом буде слово “дурнуватий“. І в багатьох випадках це навіть не через коронавірус… Окей, часто це було опосередковано через коронавірус.
Read More »Fin, Мінфін!
Управління комунікацій реорганізували, тож мій квест у Мінфіні трохи неочікувано добіг кінця. Сумно, адже більшість запланованого не встиглася, а все, що встиглося, вже перекроєне під бачення інших людей.
Водночас, я відчуваю гордість, адже наша команда протрималася в рази довше за наших попередників. Ми пережили разом з міністерством дві зміни міністра, прийняття та зміну бюджету, кілька місяців карантину і цілу купу великих реформаційних починань.
Традиційно, коли я йду звідкись, я пишу про речі, яких це місце мене навчило. В цьому плані мої 260 з хвостиком днів на державній службі виявилися особливо благодатним часом.Read More »
Френдоцид
Зібрати свою першу тисячу френдів у Facebook було для мене досягненням. Ті, хто пишуть постійно, активно виступають на різноманітних заходах та/або займають високі посади, легко збирають і 2, і до 5 тисяч, і часом набагато більше підписників. Моя ж сукупна соціальна активність нижча, тому і моя перша тисяча збиралася довше, ніж у інших.Read More »
2019
Краще пізно, ніж занадто пізно, чи не так? 🙂 Настав час попрощатися із цим буремним роком.
Вперше пишу свій традиційний річний звіт менше, ніж за добу до початку Нового Року. Відкрию “велику таємницю”: зазвичай ці звіти я починаю писати ще у листопаді, а в грудні радше редагую. Однак нині я все роблю в останню хвилину через цейтнот, який супроводжував мене більшу частину 2019-го.Read More »
Рік удома
Ось і минули 12 місяців з моменту мого повернення до Києва. І я цілком легітимно можу сказати, що це були чи не найбуремніші 12 місяців мого дотеперішнього життя: ОСББ, нові проблеми з очима, дві виснажливі передвиборчі кампанії поспіль, процес працевлаштування у Мінфін (де нині чи не найжвавіший період за всю історію Незалежності), а ще пара не надто вдалих спроб запустити власні проекти, а також низка інших викликів, які напевно доведеться добивати вже у наступному році.
Але ні, я досі не шкодую, що повернувся (хай наші вітчизняні зрадофіли і мої особисті недоброзичливці кусають лікті!)Read More »
Мій досвід у Правлінні ОСББ
Якщо ви хочете зрозуміти, що таке справжня політика – організуйте ОСББ у своєму будинку або увійдіть до складу Правління вже наявного ОСББ. Цей досвід проілюструє для вас усе те, чого жодна розумна книжка не пояснить про політичні процеси.
В ролі члена Правління ви опинитеся у ситуації між
- (з одного боку) монополістами, які надають електрику і воду за захмарними цінами,
- (з іншого боку) комунальними службами з безліччю якихось комітетів та інстанцій,
- (з третього боку) експлуатаційними конторами, які за всіх форм власності ставляться до вас і виконують свою роботу лайняно,
- (з четвертого боку) лінивими та часто неадекватними мешканцями, які не розуміють ані чому вони повинні в принципі комусь за щось платити, ані нащо треба ходити на збори і когось там слухати, ані чому треба думати перед тим, як ізригати із себе якісь випадкові звуки.
Хто витерпить цю історію до кінця (чи просто прокрутить її) – після тексту знайде посилання на статті, що допоможуть розібратися, як і навіщо створюються ОСББ, хто такі управителі і т. д.Read More »
2018
Традиційно, пишу підсумки року, хоча цього разу це по-особливому дивна задача, адже увесь цей рік – як один великий підсумок. Підсумок моєї роботи в журналістиці, підсумок мого життя в Німеччині. З моїм від’їздом була пов’язана значна частина цьогорічних завдань, а найпопулярніші цьогорічні дописи на блозі – це враження від трьох з гаком років проживання у ФРН. Про негативне у мене читали значно охочіше, ніж про позитив. Люди такі люди 🙂
До речі, якщо казати про мою писанину, то 2018-ий був помітно успішнішим за два попередні роки. Якщо у 2016-му в середньому мої дописи читали по 30 осіб, у 2017-му вже по півсотні, то допис 2018-го в середньому побачили 80 читачів. A trifling victory but a victory nonetheless.Read More »
Око Сови 