Этот сериал принято критиковать до умопомрачения. Мол это “сериал-популист” и актеры плохо играют, и он намного хуже, чем “Карточный Домик”, и вообще – это все заказло от Игоря Валериевича. Но мне сериал скорее понравился, чем нет. Потому позволю себе еще раз поиграть в адвоката дьявола.

Для начала скажу, что шараханье в крайности – это и впрямь какая-то жуткая наша национальная черта. У нас, блин, либо “добре, бо українське” (каким бы дерьмом оно ни было), либо “Ааа, зрада!” (часто вообще без оснований). Нормальная жизнь начинается со способности трезво оценивать!

Адекватность оценки

Ожидать от любого сериала однозначных ответов, как улучшить жизнь в стране – глупо. Все эти вопросы “Так что предлагает Зеленский? Поматериться и хлопнуть дверью?” не вполне адекватны. Это СЕРИАЛ, развлекательный продукт, рассказывающий вымышленную историю. Это НЕ программа реформ в виде сериала.Read More »

Уже довгий час я стикаюся з тим, що мої друзі в соцмережах перепощують досить сумнівні чутки, які межують із небилицями. Іноді до мене навіть звертаються із запитаннями, яким джерелам варто вірити, або, ось нещодавно, чи можна вірити конкретному автору конкретної статті у конкретному виданні. Гадаю, настав час зробити невеличку інструкцію для принаймні первинного просіювання інформації.

Read More »

Як мені підказують мої постійні читачі, настав час дати свою оцінку партіям, які ідуть на цих виборах до парламенту. Імовірно, напишу багато очевидних речей, бо мало що змінилося впродовж останніх місяців. На жаль, партії теж не виросли як політичний інститут.

Передовсім почну із загальних проблем. Їх декілька:Read More »

Здається, я знаю, чим найбільше відрізняються українці від росіян. І справа не у свободі особистості, і навіть не у рівні гостинності.

Кажуть, в Росії сакралізація влади. Це не зовсім так. Якщо казати геть серйозно, то цілком очевидно, що більшість росіян не моляться на Путіна. Більше того, вони можуть навіть абстрактно хаяти всю владу в принципі, доки сидять на кухні чи на лавці у дворі. Але у спорі вони готові виправдати усі переступи кожного можновладця, навіть якщо у пресі оприлюднять беззаперечні докази його злочинів. Виправдання завжди просте: “Він украв? Так і всі крадуть”.Read More »

Сьогодні велике свято – День державного прапора. Але, окрім того, сьогодні виповнюється 360 років Харкову. Скористаюся нагодою, аби сказати про це чудове місто кілька слів. Востаннє я відвідав його на початку березня, але саме тоді почалися військові пересування на кордоні. Як повернувся додому, було геть не до розповідей про відпочинок. Спробую це трошки надолужити зараз.

Певна річ, за півроку враження стираються, та Харків я завжди згадую з приємністю.Read More »